Хе ... в кінці зими добралась я до в'язання . Чесно кажучи це перше у в'язанні, за що я взялась і закінчила. В дитинстві коли мама в'язала, я і собі пробувала, але ніколи не закінчувала, завжди доробляла мама .

Давно мій коханий питав чи могла б я для нього зв'язати набір в раста стилі. Довго я шукала пряжу, виявляється в нашому "селі" (любі львів'яни не ображайтесь будь-ласка за порівняння, я насправді дуже люблю Львів) не так просто підібрати пряжу таких кольорів. І ось, нарешті, це сталося ...

Над узором не заморочувалась, все просто - 1 петля лицева, 1 виворітна.

Ось ще ракурс:

Не знаю, на скільки все добре вийшло, але результатом загалом я задоволена, особливо коли побачила щасливу посмішку коханого.

Пряжі трохи лишилось, може, колись і до рукавичок доберусь .